Кожна громада мала свою святиню (церкву, синагогу, кірху, кенасу), систему податей та особливі архітектуру і планування кварталів. Саме тоді, у 1429 році в Луцьку відбувається з'їзд наймогутніших монархів Європи з метою обговорити проблеми захисту Європи від османських завойовників, після чого місто було нанесене на європейські карти і отримує Магдебурзьке право. Луцьк пережив війну 1431 року. Саме тут українська політична верхівка переховувалася від татарського війська у кінці XV століття. Звідси поширювалась культура на решту русинських земель, зокрема — Волинське право і Волинський статут. Тодішній Луцьк у колі інтересів не лише Великого Литовського князівства, а й могутніх Російської та Австро-Угорської імперій. Тут свою резиденцію влаштовує і польський королівський канцлер Альбрехт Радзивілл сообщают Сайты Луцка.

Починаючи з кінця XVI ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд сучасники називають його «Римом Волині», а польський поет Себастьян Кльоновіц так згадує про Луцьк: «Хто ж міг би минути Луцьк, місто пісні достойне?..» (1584 р.)

Активні торгівельні зв'язки також певною мірою зумовили строкатий національний склад тогочасного Луцька. Окрім українців, тут проживали литовці, поляки, вірмени, татари, євреї та караїми.

Дата: 28.01.2019.